Re: Лирика. Часть 3
Вставай, замучений народ!
Вставай, замучений народ,
Тремтить твоя земля.
Її встелили біль та кров,
І смерть – ціна життя.
Коли прогнали пацюків,
Була щаслива мить.
Та владу хто в нас захопив?
Мерзотне кодло гнид!
Вони торгують на крові,
І творять геноцид.
Небесна Сотня знов не спить,
Бо плаче з під землі…
Та вже не сотня…тисячі,
Ціной свого життя,
За рідну землю полягли,
Та гниди у руля!
Вставай, мій зраджений народ,
Нас знищують в тилу!
Верховна Зрада проти нас
Веде свою війну!
Освіту знищили вони і медицину теж!
І їх жадоба і цинізм давно не знають меж!
Пенсіонерів – в жебраки, селянам – вимирать!
Щоб гниди досхочу могли,
На крові жирувать!
Вставай, улюблений народ,
Нас важко довести!
Та гнидам вже пора давно,
За все відповісти!
__________________
Нет рабства безнадежнее, чем рабство тех рабов, кто мнит себя свободным от оков. Гёте
Когда Англия призывает к миру, всегда начинается война.
|